Майже 40-річний досвід використання Ізраїлем безпілотників-камікадзе у конфліктах із Сирією та їх роль у війні 2020 року між Вірменією та Азербайджаном у Нагірному Карабаху свідчить про бойову ефективність, навіть проти сучасних систем ППО

Недорогі безпілотні літальні апарати-камікадзе далекого радіусу дії, що виробляються та запускаються з різних місць на території України змінять правила гри. Київ може розпочати прорив російської облоги за допомогою масованих ударів по вузлах управління, артилерійських частинах, аеродромах та логістичних ланцюжках, зокрема в Білорусі та Росії. У сукупності, здатність України завдати масштабного удару у відповідь протягом тривалого періоду часу стане першим кроком до порятунку життя українських мирних жителів зараз, і до можливої ​​перемоги на полі бою пізніше.

Про це йдеться в аналітичній публікації Крістофера Бронка, ад’юнкт-професора інформаційних наук й технологій Х’юстонського університету та Габріеля Коллінза, наукового співробітника з питань регулювання енергетики та навколишнього середовища в Інституті державної політики ім. Джеймса А. Бейкера III при Університеті Райса на сторінках Foreign Policy, повідомляє Foreign Ukraine.

Безпілотники-камікадзе (також іноді їх називають «баражуючі боєприпаси») відрізняються від таких дронів, як американські MQ-9 Reaper або турецький Bayraktar TB2, які зараз використовує Україна. Замість того, щоб бути пусковим майданчиком для ракет і бомб, які повертаються на базу після виконання місій, безпілотник-камікадзе атакує саму ціль — іноді на дистанціях, близьких до крилатих ракет, — і вибухає. Майже 40-річний досвід використання Ізраїлем безпілотників-камікадзе у конфліктах із Сирією та їх роль у війні 2020 року між Вірменією та Азербайджаном у Нагірному Карабаху свідчить про бойову ефективність, навіть проти сучасних систем ППО.

Оскільки російські сили уповільнюються, окопуючись, щоб закріпити досягнуте, і мабуть, через проблеми в логістичному ланцюжку, більш інтенсивні операції дронів-камікадзе можуть посилити продемонстровані можливості України в кіберрозвідці, радіотехнічних операціях та збільшенні летальності. Можливості Росії щодо ведення мобільної війни зменшуються. Зараз НАТО варто відмовитися від винищувачів МіГ-29 і натомість зосередитися на тому, щоб допомогти Україні в подальшому нарощуванні її здатності влаштувати безпілотне пекло своїм загарбникам та прискорити їхню військову поразку.

Щодо тактичних ударів, які ми визначаємо як удари, що завдаються на відстані 150 кілометрів від ворожої території, Україна довела свою здатність успішно та наполегливо використовувати поставлені Туреччиною безпілотники Bayraktar TB2, незважаючи на величезний потенціал російських ракет класу «земля-повітря». Той факт, що російські ВПС не знищили безпілотні літаки України у небі, засвідчує ще один їхній недолік. Але російська ППО матиме більше охоплення та концентрацію, оскільки бойові дії дедалі більше зосереджуються на сході та південному сході України. Таким чином, Києву потрібні ще десятки дронів Bayraktar TB2 для продовження операцій із перехоплення та виявлення артилерійських знарядь й реактивної артилерії.

Але самих Bayraktar TB2 недостатньо. Києву також потрібна стратегічна концепція ведення бойових дій безпілотниками, яка має конкретні політичні цілі. Можлива модель — руйнівна кампанія повстанців-хуситів в Ємені із застосуванням безпілотних літальних апаратів проти Саудівської Аравії та Об’єднаних Арабських Еміратів. Хусити, ймовірно, за підтримки своїх іранських союзників, досягли величезних успіхів у використанні безпілотних літальних апаратів (БПЛА), щоб покласти на іноземних нападників значні витрати в тилу. Станом на грудень 2021 року, збройні сили хуситів за попередні сім років випустили понад 850 безпілотників по конкретних цілях в Саудівській Аравії. Темпи були різними: у березні 2021 року хусити заявили, що за один день вони випустили залп із 18 озброєних безпілотників по різним об’єктам у Саудівській Аравії.

Українські збройні сили, ймовірно, могли б діяти більш стійкими темпами з більш досконалими системами, враховуючи власний технічний досвід і, напевно, значну матеріальну підтримку з боку членів НАТО. Сполучені Штати вже пообіцяли десять 40-кілометрових баражуючих боєприпасів Switchblade 600, які можуть знищити артилерійські підрозділи РФ, що беруть в облогу українські міста. Це корисне польове випробування, але Україні потрібні сотні таких систем, щоб у передмісті Харкова, Маріуполя чи Одеси мати можливість вражати більшість російських систем артилерії та їх допоміжні машини ще до того, як вони прибудуть. Це критичне короткострокове завдання для українських збройних сил. Якщо вони зможуть нейтралізувати ці системи за допомогою контрбатарейних сенсорів та БАС, то здатність Росії загрожувати містам може бути значно знижена.

Але у довгостроковій перспективі Україна повинна мати можливість виробляти такі безпілотники самостійно, використовуючи імпортні та, в деяких випадках, вітчизняні деталі. Імпорт безпілотників, які в основному збираються у вигляді комплектів, є варіантом, але імпорт деталей, таких як двигуни, за декількома маршрутами постачання та з того, що залишилося від української промислової бази, підвищить стійкість до спроб російської атаки. Внутрішнє виробництво також прискорить здатність українських сил швидко засвоювати уроки та вносити адаптивні зміни в міру накопичення бойового досвіду БПЛА-камікадзе.

З відповідними датчиками та передовими боєголовками, українські БПЛА-камікадзе можуть націлюватися на російську артилерію та бронетехніку по всій Україні, а також на мережі постачання, військові штаби, системи ППО і, можливо, навіть на кораблі в Чорному та Азовському морях. Якби Україна захотіла, вона могла б розпочати бій з Росією, атакуючи аеродроми, об’єкти критичної інфраструктури, військову промисловість та інші важливі об’єкти. Росія загрожуватиме ескалацією і спробує посилити авіаудари по ймовірним лініям постачання деталей для безпілотників та складальних цехів, але реальна загроза дронів для баз на заході Росії може серйозно скоротити кількість бойових вильотів.

Оператори українських безпілотників потенційно можуть націлюватися на російські об’єкти на відстані близько 1000 кілометрів від їх території. Вплив на російську військову логістику та авіабази буде глибоким. На авіабазах в Білорусі та на заході Росії розміщуються ударні літаки, вертольоти і навіть літаки далекого радіолокаційного виявлення А-50, але досі вони діяли відносно безпечно, за винятком кількох українських контрударів з дуже малої дальності (70 кілометрів) з балістичних ракет. Зграя високоточних безпілотників-камікадзе великої дальності, запущена із сховищ на заході та в центрі України, може досягти практично всіх цих об’єктів. Російські збройні сили, безсумнівно, серйозно ставляться до цієї загрози, оскільки в січні 2018 року внаслідок ударів БПЛА по авіабазі Хмеймім було пошкоджено багато літаків РФ.

Якби Україна досягла можливості запускати кілька десятків БПЛА на день по російським цілям на постійній основі, наслідки для ППО також стали б серйозними. В останні місяці Саудівська Аравія прагнула закупити не лише 280 сучасних ракет класу «повітря-повітря» середньої дальності, але й значної кількості ракет класу «земля-повітря» Patriot, які вона використовує для знищення безпілотників хуситів і захисту від атак балістичних ракет. Росії не вистачає зовнішнього покровителя, здатного поповнити запаси оборонних ракет перед війною з безпілотниками. Крім того, російські винищувачі, які беруть участь в операціях проти безпілотників, не зможуть захистити ударні літаки над Україною або вразити дрони, які полюють на російську бронетехніку, засоби ППО та артилерію. Вони також можуть бути вразливими для українських ракет-пасток наземного базування.

Примус російських збройних сил до більш жорсткого вибору з подальшими наслідками, допоможе Києву притягнути до відповідальності Москву за її невибіркові атаки на українське цивільне населення і промислову інфраструктуру. Глибоко проникаючи за межі безпосередньої лінії фронту — безпілотники та баражуючі боєприпаси, які дешевші і мають кращу далекобійність — можуть загрожувати російським збройним силам та інфраструктурі за межами території України.

Українські виробники безпілотників матимуть доступ до значно більшого асортименту деталей, ніж їхні колеги в Ємені, включаючи системи наведення світового класу, багатоцільові боєголовки та підривники, оскільки їм не доведеться боротися з експортним контролем. Безпілотники-камікадзе, які виробляються у великих масштабах і здатні точно доставляти 40-кілограмову  боєголовку на відстань 1000 кілометрів за питомою вартістю від 50 000 до 100 000 доларів, можуть стати доступнішими. На мові НАТО це означало б доставку боєголовки, яка вдвічі перевищує масу мікробоєприпасів, що скидаються безпілотниками Bayraktar TB2, за ціною, приблизно еквівалентною снаряду протитанкової ракети Javelin. І це потенційно може бути зроблено на відстанях, для яких зазвичай потрібні крилаті ракети, які коштують у 10 разів дорожче.