Як в Одесі поступово відмовляються від публічного використання російської мови

В Одесі, яка щодня зазнає бомбардувань російських безпілотників та ракет, розглядають заборону російськомовного контенту у музиці та літературі, на вулицях, у парках, громадських установах, а також у державних мистецьких та розважальних закладах

Для мільйонів українців російська є рідною мовою, зокрема для багатьох солдатів, які воюють на фронті. Але українська мова є єдиною державною мовою, і нею спілкується більшість населення, а деякі розглядають російську мову як інструмент впливу РФ. В Одесі, яка щодня зазнає бомбардувань російських безпілотників та ракет, розглядають заборону російськомовного контенту у музиці та літературі, на вулицях, у парках, громадських установах, а також у державних мистецьких та розважальних закладах. У місті, відомому російськомовними письменниками та музикантами, це викликало бурхливі пристрасті. Про це йдеться у спецрепортажі ВВС, переказ якого пропонує Foreign Ukraine.

«Російська мова – це зброя Росії, і нам потрібно це виправити. За допомогою мови росіяни намагаються деконструювати українську ідентичність та вплинути на молодь», – вважає одеський юрист Артем Карташов, який консультував місцеву владу з приводу офіційної програми «деколонізації» міста.

Але комік Борис Барський, один із найвідоміших одеських артистів, каже: «Російська мова — це не [тільки] мова Путіна, це мова [таких письменників, як] Достоєвський та Булгаков. Кому вигідно протиставляти людей іншим людям, які так само дуже люблять Україну, тільки люблять її іншою мовою? Від цього виграє лише Путін».

Президент Росії часто посилався на те, що він помилково називає репресіями щодо російськомовної меншини в Україні як на одне з виправдань війни.

Російська є рідною мовою і для президента України Володимира Зеленського, яку він часто використовував у своїй передвиборчій кампанії, але після війни послуговується лише українською.

Закон 2019 року вимагає використання української мови у багатьох суспільних та професійних контекстах, включаючи освіту, державні послуги та обслуговування клієнтів.

Зокрема, офіціанти, продавці та лікарі повинні спочатку звертатися до клієнтів або пацієнтів українською мовою, хоча пізніше можуть перейти на російську мову, якщо клієнт віддає їй перевагу.

Одеський театр «Маски», яким керує Барський, оштрафували за порушення законодавства, зокрема, за використання російської мови в рекламних матеріалах. Подальша перевірка виявила інші порушення, наприклад, вивіску кав’ярні з російським словом «кофе».

Публічне виконання пісень російськими громадянами уже заборонено по всій території України, за винятком деяких артистів, які публічно засудили війну, але російськомовні пісні, написані чи виконані українцями, як і раніше, дозволені.

Згідно з пропозиціями, їх також заборонять у громадських місцях. Мовна омбудсменка Одеси Ганна Неруш заявила, що це не вплине на тих, хто святкує свій день народження російською мовою в окремій залі ресторану, оскільки зовні це не чути.

Багато носіїв російської мови в Україні перейшли на українську після повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році.

Фотограф Наталія Михайленко проводила екскурсії Одесою, висвітлюючи неросійські елементи її історії. До них належать такі пам’ятки, як козацький цвинтар, збудований до 1794 року: кажуть, що саме тоді російська імператриця Катерина Велика заснувала місто, хоча останніми роками це викликає багато дискусій.

Статую Катерини було прибрано із центральної площі Одеси після голосування міської ради у 2022 році, а вулиці було перейменовано на честь деяких українських письменників та активістів.

«Ми маємо розуміти, що ми були колонією. І ці [мовні] закони є дуже важливими. Я розумію, що інколи це може бути недемократичним. Але без цього не буде нормальної України у майбутньому», – вважає Михайленко.

Антрополог Анастасія Пілявська, яка входить до групи під назвою «Український космополіс», метою якої є захист свободи думки та слова, вважає, що російськомовних змушують почуватися громадянами другого ґатунку, позбавленими своєї спадщини.

«В Україні переважна більшість людей розуміють і російську, і українську мову. Тож питання насправді не у мові, а у свободі. Україна виборювала свободу. Сенс цієї війни у ​​тому, щоб не перебувати під авторитарним правлінням. Це те, що може запропонувати Росія. Тому, коли приходять штрафи чи загроза звільнення [за порушення мовних законів], люди починають запитувати себе: за що ми боремося?», – риторично запитує Пілявська.

Одним з відомих одеситів, які опинилися у центрі мовної суперечки, є Павло Віктор, учитель фізики, за онлайн-уроками якого стежать мільйони людей по всьому світу.

Активісти україномовної кампанії розкритикували його за те, що він розмістив відеоролики російською, його рідною мовою, хоча пізніше він переклав їх українською. Пізніше його розкритикували за те, що він говорив із наляканими дітьми під час ракетних обстрілів російською мовою, якщо вони віддавали перевагу саме цій мові.

Віктор намагається пом’якшити суперечку, пояснюючи, що наразі близько 10% населення Одеси спілкуються на вулиці українською мовою.

«Але якщо ми зачекаємо 50 років, то можливо, 90% населення Одеси спілкуватиметься українською мовою. Українізація має бути ввічливою і м’якою… не для того, аби переконати дітей перейти з російської на українську, а для того, щоб створити атмосферу, коли вони захочуть це зробити. Це найкращий шлях. І я сподіваюся, що поступово ми рухатимемося у цьому напрямку», – підсумував Віктор.