В Україні дедалі чіткіше бачать Польщу як головного партнера, не лише політичного, але й економічного

За українськими даними, у 2021 році обсяги торгівлі між Україною та Польщею вперше в історії перевищили 10 мільярдів доларів США. Про це йдеться в аналітичній публікації Obserwator Finansowy, повідомляє Foreign Ukraine.

«Торгівля України з Польщею не лише вийшла на колишній рівень, а й матиме рекордні темпи. Двосторонній товарообіг перевищить 10 млрд доларів США, а з урахуванням послуг досягне 11 млрд доларів», — прокоментував наприкінці 2021 року начальник економічного відділу посольства України у Варшаві Ігор Баранецький в інтерв’ю українському державному агентству Укрінформ.

Таким чином, Польща посіла друге місце у списку найбільших торгових партнерів України, поступившись лідерством лише Китаю. Польща, що важливо за умов нинішньої російської морської блокади чорноморських портів, була одним із провідних імпортерів сільськогосподарської продукції з України та водночас одним із найбільших постачальників продовольства на ринок України. Торгівля у цьому сегменті склала 2 мільярди доларів.

«У сільському господарстві є куди розвиватися. Ви повинні розуміти, що запорука взаємного успіху – не конкуренція між собою, а співпраця у боротьбі за інші ринки», – зазначив український дипломат.

У 2021 році розмір польських інвестицій в Україну вперше перевищив 21 мільярд доларів США. Водночас зростали й українські інвестиції у Польщу — у країні було створено понад 20 000 робочих місць компаніями з українським капіталом, що становило до чверті компаній із іноземним капіталом у Польщі. За прогнозами українського посольства, до кінця 2022 року таких компаній буде навіть 22-23 тисячі.

Минулого року стояло завдання ввести Україну до десятки найбільших торгових партнерів Польщі протягом 2-3 років.

Логістика залишається однією з найбільших проблем взаємної торгівлі. Прикордонні переходи, як і раніше, є вузьким місцем. Українські експерти не сумніваються, що відповідальність за повільну модернізацію цих переходів лежить на корумпованому українському митному управлінні – саботуванні змін, що обмежують можливості нелегального заробітку.

Напрямок – економічний союз?

Війна багато чого змінила та стала каталізатором, який прискорив багато процесів, зокрема у сфері польсько-українського економічного співробітництва, відкривши широке поле для спільних дій. Одним із таких свідчень є нещодавно опублікований важливий текст «Про союз України та Польщі в умовах російської агресії» Юрія Романенка, голови одного з найважливіших українських аналітичних центрів – Українського інституту майбутнього у Києві.

Стартовою точкою міркувань українського експерта, який аналізує підсумки візиту президента США Джо Байдена до Польщі, є висновок про те, що «вся основна організаційна робота, спрямована на запобігання можливої ​​поразки України у війні, має виконуватися самою Україною та країнами, що чудово усвідомлюють наслідки подальшої агресії – можливої окупації Польщі та країн Балтії.

Актуальною проблемою, що постає перед Україною, є російські атаки на стратегічну інфраструктуру та промислові об’єкти. Рішення, як стверджує Романенко, лежить на столі: Україна має створити глибоку загальну економічну базу з Польщею. Для цього обидві країни мали сформувати політичний та економічний союз, в якому частина української промисловості була б передана Польщі. На його думку, «очевидно, що підприємства військово-промислового комплексу мають бути переведені до Польщі на особливих умовах, і, можливо, це надовго захистить їх від атак Росії, зараз і в майбутньому».

Як це може працювати на практиці?

На думку українського експерта, українські підприємства, які переведуть до Польщі, отримають особливий податковий режим, що дозволить їм сплачувати податки до українського бюджету. Вигода для Польщі від такого рішення – це робочі місця для маси українських біженців, активізація споживання, ринок житла та послуг, що підтримують багато високооплачуваних фахівців, зайнятих на підприємствах, переведених до Польщі.

Наскільки це реально? Беручи до уваги пільги, які масово застосовуються сьогодні для іноземних інвестицій у Польщі, здається, що з цим не повинно виникнути серйозних проблем. Оскільки преференціями роками користуються французькі чи німецькі торговельні мережі, які не дають великих стимулів для розвитку, то українські компанії з військової, авіаційної та космічної промисловості тим паче повинні мати можливість розраховувати на преференції, привозячи із собою передові технології, чого сьогодні немає в Польщі.

Найкращим місцем, на думку українського експерта, був би Жешув та Прикарпаття, що межує з Україною. Перебазування туди частини української промисловості з будівництвом житлових масивів у прикордонних районах України для біженців зі східної та центральної частини країни дозволило б розумно врегулювати ситуацію на прикордонних переходах, дозволивши виїзд до Польщі на роботу.

«По суті, українська держава сьогодні має зосередитись на формуванні ресурсів для оборони, реформуванні військово-промислового комплексу та розподілі соціальних пільг, а також на галузевій координації, плануванні та міжнародному співробітництві. Всі інші теми можна присвятити своїй країні та міжнародним партнерам, які зараз виявляють велику здатність до самоорганізації та співпраці. І в цій конфігурації Польща може бути головним стратегічним союзником України», — робить висновок Романенко.

На думку українських експертів, «перевіркою на міцність» такого масштабного співробітництва могли б стати переговори з ЄС та запровадження спільного польсько-українського митного оформлення. Ліквідація корумпованих систем української митниці не лише б розблокувала сьогодні забитий кордон, але й надала б додаткові 2-3 мільярди доларів митних надходжень до українського бюджету.

Ідеї ​​важливіші за гроші

Також варто звернути увагу на чіткий та різний підхід української влади до бачення розвитку своєї країни. Якщо досі всі дискусії та міркування оберталися навколо головної осі – грошей, у яких Польща програвала на старті перед економічними силами, то тепер (якщо, звичайно, все буде реалізовано) ми маємо справу зі справжнім проривом.

«На сьогодні — якщо уважно прислухатися до всіх дискусій, які ведуться в нашій країні на різних рівнях щодо повоєнного відновлення, — головна тема в них — це, власне, гроші. Який фінансовий пакет потрібний для відновлення після війни. Але я, як завжди говорю, що гроші не є основою розвитку країни. Ідеї ​​та люди – це основа. А коли є ідеї, є наша нація, починаєш бачити, на що потрібні гроші та в якій кількості. Все треба зараз детально опрацювати, щоб після закінчення війни, ми були цілком готовими. Ми говоримо не лише про те, що будувати, а й про те, щоб переосмислити, як наша країна розвиватиметься далі», — прокоментував у нещодавньому виступі Президент України Володимир Зеленський.