У 2022 році потяги допомогли безпечно перевезти 4 мільйони внутрішньо переміщених осіб, чверть із яких – діти, деякі потяги також були переобладнані у медичні заклади, близько 2500 мирних жителів були евакуйовані для лікування залізницею, а вантажними вагонами було доставлено майже 336 тисяч тонн гуманітарної допомоги

Це був «Rail Force One» – нічний потяг, який доставив президента США Джо Байдена з Перемишля у Польщі до Києва в рамках його історичного візиту в Україну, напередодні першої річниці вторгнення Росії в Україну. Про це йдеться у спеціальному репортажі CNN, переказ якого пропонує Foreign Ukraine.

10-годинна нічна поїздка була суворо утаємничена і стала безпековою проблемою для Укрзалізниці – державного оператора залізничної мережі України. Але навряд чи це було вперше для них.

Зважаючи на те, що комерційне авіасполучення інших країн з Україною є неможливим, а небо є надто небезпечним для перевезення політиків, залізнична мережа України стала дипломатичною магістраллю країни. Понад 200 представників іноземних дипломатичних представництв прибули до України потягами.

Світові лідери, включаючи Джастіна Трюдо з Канади, Ріші Сунака з Великої Британії, Еммануеля Макрона з Франції та Джорджію Мелоні з Італії, усі приїхали потягом до Києва. Президент України Володимир Зеленський є постійним користувачем залізничної мережі під час своїх дипломатичних візитів за кордон.

Але Укрзалізниця має щось більше, ніж «Rail Force One», як назвали потяг Байдена.

Вищезгадана поїздка президента США привернула увагу до розгалуженої мережі залізниць України, яка є 12-ю за розміром у світі, а Укрзалізниця є шостим за величиною залізничним пасажирським перевізником у світі та сьомим за вантажними перевезеннями.

Вперше побудована у дорадянські часи, її мережа здебільшого є залізницею із широкою колією – на відміну від стандартної вузької колії, якою користуються у більшості країн Європи.

І хоча українські війська вивели з ладу транскордонне сполучення з Росією, мережа залізниць ще сполучається з іншими країнами. Щоправда, через різну колію, потяги зазвичай не можуть перетнути кордон. Щоб впоратися з цим, протягом 2022 року вони відновили ділянки раніше недіючих ліній до сусідніх країн, включаючи Молдову, Польщу та Румунію. Відремонтовано інфраструктуру на 11 пунктах пропуску.

Йдеться не лише про полегшення подорожей для пасажирів. Це надзвичайно важливо для вантажних перевезень – і для більшої частини світу, який покладається на українську продукцію, зокрема зерно. У 2022 році залізницею перевезено 28,9 млн тонн зерна, більшість з яких відправлено на експорт. Загалом з України було експортовано трохи менше 60 млн тонн вантажів. А загалом протягом 2022 року компанія перевезла потягами далекого курсування 17,1 млн пасажирів.

«До війни у нас були літаки, машини, автобуси та потяги. Тепер у нас є потяги та машини, немає літаків. А ми велика країна. Тож щоб дістатися з Києва на захід, південь чи схід України, найкраще скористатися спальними потягами. Йдеш на потяг пізно ввечері, їдеш цілу ніч, а вранці вже в тому місті, де маєш бути. Тому ви не витрачаєте час. До війни було комфортно, а зараз зручно і безпечно. Потяги – дуже важливі», — розповів CNN Travel тогочасний генеральний директор «Укрзалізниці» Олександр Камишин.

В Укрзалізниці кажуть, що у 2022 році допомогли безпечно перевезти 4 мільйони внутрішньо переміщених осіб, чверть із яких – діти. Деякі потяги також були переобладнані у медичні заклади. Близько 2500 мирних жителів були евакуйовані для лікування залізницею минулого року. Мережа також транспортувала майже 336 тисяч тонн гуманітарної допомоги.

Це величезна відповідальність для Камишина, який розпочав роботу в компанії лише за шість місяців до російського вторгнення.

«Я приєднався до вирішення проблеми розвитку компанії, надання зеленого світла новим проектам, оновлення транспортного парку, і все це було пов’язано з будівництвом і закупівлею нового обладнання. Але рік тому довелося перейти на воєнний час і військові рейки», – розповідає він.

Потяги, які ходять вчасно

Мабуть, найбільш незвичайною частиною поїздки Байдена в Україну було те, що вона пролила світло на те, наскільки злагоджено працює Укрзалізниця.

У твіттері Камишин вибачився за те, що через складну поїздку Байдена «вчора лише 90% наших потягів курсували вчасно».

«Я завжди їздила потягом, коли подорожувала Україною. Це зручно – сідаєш ввечері, а вранці ти на іншому кінці країни. Навіть до 2014 року [коли Росія окупувала Крим] потягом до Криму з Києва було зручніше їхати. Це забирало 20 годин, але ви сідали, потім лягали спати – було досить зручно», – розповідає пасажирка з Києва Алла Пенальба.

За її словами, внаслідок того, що бюджетні авіакомпанії з’явилися в Україні пізніше, ніж в інших країнах Європи, країна зберегла мережу нічних потягів з обмеженими внутрішніми рейсами.

Навіть, коли з’явилися бюджетні авіалінії – Алла вважає, що з 2016 року з’явилися більш життєздатні варіанти для перельотів, вартість яких не кусалася.

Краще своїх сусідів

Пенальба виїхала з родиною з Києва на другий день російського вторгнення, поїхавши до Франції, звідки родом її чоловік. Але влітку вона повернулася одна, щоб подбати про особисті справи та перевірити, чи безпечно повертатися назад.

По дорозі в Україну вона вилетіла до Польщі, а потім автобусом до Києва. На зворотному шляху вона сіла на нічний потяг до Польщі. Коли родина повернулася до Києва, у серпні 2022 року, вони знову сіли потягом із Польщі, отримавши чотиримісне купе другого класу. До речі, польський потяг затримався на три години, на відміну від українського.

Транскордонний потяг до Польщі коштує близько 50 євро (близько 53 доларів) за чотиримісне ліжко другого класу, а Пенальба каже, що внутрішні маршрути ще дешевші – близько 15-30 євро.

Коен Бергуіс, головний редактор туристичного веб-сайту Paliparan з Нідерландів, щомісяця їздить у кількох потягах міжміського сполучення або нічних потягах, а до війни їздив в Україну понад 10 разів.

Для нього, якщо порівнювати пунктуальність, українська залізнична система «краща за німецьку».

«Вони роблять чудову роботу — навіть зараз потяги ходять більш-менш вчасно», — каже він.

Дивно, але Пенальба вважає, що після російського вторгнення система стала ще «ефективнішою».

У серпні 2022 року Укрзалізниця запустила мобільний додаток і почала приймати онлайн-бронювання.

«Тепер я можу купити квитки в кілька кліків», — каже пасажирка з Києва.

За словами Камишина, єдина реальна зміна у їх сервісі за минулий рік полягає в тому, що тепер потяги курсують з трохи зниженою швидкістю.

«Це не набагато повільніше, але ми навмисно сповільнили їх, щоб зробити поїздку безпечнішою у випадку форс-мажорних обставин», – зазначає екс-керівник Укрзалізниці.

Дипломатичні запити у вагонах

Звичайно, політики не їздять вагонами третього класу. Камишин не розкриває подробиць обслуговування, яке вони справді отримують, але каже, що «гості залізної дипломатії», як він їх називає, «зазвичай проводять більше часу в потязі, ніж у місті».

«Ось чому те, як ми ставимося до них, дуже важливо. Але справа не лише у правильному поводженні з ними. Потяги також передають меседжі, які ми хотіли б їм надіслати. Ми делікатні і завжди будемо належним чином поводитися з усіма нашими гостями, але ці речі допомагають їм зрозуміти, чого ми від них очікуємо, наприклад квіти ірису чи одяг з леопардовим принтом», — каже він.

Вазу з ірисами поставили в потяг до візиту президента Німеччини Франка-Вальтера Штайнмаєра, країна якого погодилася поставити систему ППО Iris-T. Інший політик носив аксесуари з леопардовим принтом на честь танків Leopard-2, які Україна запитувала у відповідної країни.

Залізниця як порятунок

Залізничні подорожі в Європі, звичайно, завжди були популярними, і кліматична криза робить їх популярними. Бергуіс вважає, що Україна може чомусь навчити інші залізничні мережі.

«Головна відмінність від інших європейських країн — це сам масштаб України як країни», — каже він.

На початку минулого року він сів у спальний потяг Рахів-Маріуполь – найдовший пасажирський маршрут в Україні до вторгнення Росії. Подорож довжиною у 1806 кілометрів, або 1118 миль, забрала трохи менше 29 годин, перетинаючи 12 «областей» (регіонів).

«Це було в основному те саме, що Амстердам — Лісабон чи Афіни, або Нью-Йорк — Канзас-Сіті. За винятком того, що пасажири на таких маршрутах зазвичай літають, — каже Бергуіс.

Розмір України означає, що її «величезна» залізнична мережа «завжди була порятунком для українців – це дуже важлива частина інфраструктури.

І хоча зараз Європа переживає «ренесанс» спального потяга, Бергуіс каже, що Україна є чудовим прикладом того, як запустити мережу нічних потягів.

За його словами, спальний вагон зазвичай має три класи, і у кожному вагоні є окремий супроводжуючий. Вони тут, щоб надати пасажирам постільну білизну, прийняти замовлення на закуски та чай і переконатися, що пасажири сідають і виходять на правильних станціях. Але вони також існують для безпеки — особливо важливо, коли ви спите у вагонах третього класу, які, по суті, являють собою вагони з двоярусними ліжками.

«Світ повинен звернути увагу»

Тож яке майбутнє чекає Укрзалізницю? Ця компанія не просто продовжувала працювати під час російського вторгнення – вона також вдосконалювалася.

У 2022 році Україна отримала у власність 65 нових пасажирських вагонів, придбала два нових дизель-потяги та навіть знайшла час відремонтувати інші потяги мережі. Будували нові вантажні вагони, ремонтували інші.

Вони запустили шість нових міжнародних залізничних маршрутів до Польщі та Молдови та сім внутрішніх маршрутів. Компанія також електрифікувала більше колій, ніж за останнє десятиліття.

Компанія навіть презентувала нове бортове меню. Пасажири тепер можуть насолоджуватися «дизайнерськими чаями» та «натуральною меленою кавою».

На жаль, у 2022 році загинули 319 залізничників, а 703 – отримали поранення. Для підтримки їхніх сімей компанія запустила програму «Залізна сім’я».

За 2023 рік компанія прогнозує збиток у 20,2 мільярда гривень – або $549 мільйонів. І все ж вона дивиться в майбутнє. У травні 2022 року у Києві та Рівному відкрилися «Дитячі залізниці», де вже навчається близько 1300 дітей.

Внаслідок посилення кліматичної кризи, Камишин вважає, що Укрзалізниця може дечому навчити залізничні мережі інших країн.

«Це дійсно ефективний і комфортний спосіб транспортування. І уряди повинні переглянути свої відносини із залізницею. Залізниці важливі, особливо в умовах великої кліматичної кризи», – запевняє Камишин.